Пакет пропозицій Асоціації прифронтових міст та громад до державного бюджету на 2027 рік становить 75 мільярдів гривень. Мер Харкова Ігор Терехов озвучив його на засіданні правління АПМГ і наголосив, що за цією цифрою стоять водогони і системи водовідведення, лікарні, укриття, енергетика, житло та комунальна інфраструктура.
Державний бюджет на 2027 рік, за його словами, має допомагати людям і бізнесу виживати біля лінії фронту та утримувати людей від виїзду. Йдеться про додаткове фінансування відновлення й підтримки прифронтових громад, збереження їхньої фінансової спроможності, енергетичну стійкість, соціальну сферу та ключові інфраструктурні проєкти. «Питання, які ми обговорюємо, безпосередньо стосуються фінансової спроможності наших громад, підтримки людей і бізнесу та тих рішень, які необхідно було ухвалити ще вчора. Тому дуже розраховую на відверту і конструктивну розмову. Люди в наших громадах чекають конкретних державних рішень», — зазначив Терехов.
Загалом прифронтовим зонам потрібні додаткові 67 мільярдів гривень. Водночас 34 громади подали 51 пріоритетний проєкт публічних інвестицій загальною вартістю близько 8,4 мільярда. Кошти потрібні на термінові роботи з водопостачання, водовідведення, енергетики, медицини, укриттів, житла та комунальної інфраструктури. За словами мера Харкова, це не перелік бажань: фахівці Асоціації прорахували практично кожен запропонований напрямок.
«На сьогодні ми маємо пакет пропозицій на 75 мільярдів гривень. За цією цифрою стоять дуже конкретні речі: водогони і системи водовідведення, лікарні, укриття, енергетика, житло та комунальна інфраструктура. Тобто об’єкти, від яких у прямому сенсі залежить, чи залишатимуться люди у своїх громадах, і чи зможуть ці громади нормально працювати», — наголосив голова Асоціації.
Серед головних вимог — залишити містам 64% ПДФО на комунальну інфраструктуру, громадський транспорт, аварійні ремонти, енергетичну та соціальну сферу; не застосовувати реверсну дотацію до громад під обстрілами; виплатити 18,2 млрд грн різниці в тарифах, аби комунальні підприємства не збанкрутували. Просять підняти мінімальну зарплату щонайменше до 10 000 грн замість 9546 грн, а мінімальну пенсію — до 6 000 грн. Освітню субвенцію пропонують збільшити щонайменше на 25 млрд грн, щоб наступного навчального року підняти зарплати вчителям до двох прожиткових мінімумів, а надалі — до трьох. Окремо йдеться про фінансування укриттів у закладах освіти, публічні інвестиції в медицину, соціальні послуги, підтримку сімей із дітьми та людей з інвалідністю, критичну інфраструктуру, енергетичну стійкість і поводження з відходами від руйнувань.
Учасники засідання підтримали збереження 64% ПДФО, компенсацію різниці в тарифах і перенесення залишків коштів на наступні бюджетні періоди, якщо реалізація проєктів затягується через безпекову ситуацію або пізнє надходження фінансування. Депутати порушили питання законодавчих гарантій для тих, хто живе і працює в прифронтових громадах, зокрема окремих гарантій для людей, які забезпечують функціонування громад в умовах постійної небезпеки, та врахування умов праці під час нарахування пенсійного стажу. Терехов зазначив, що громади найкраще бачать потреби людей і територій, уряд формує державний бюджет і державну політику, а парламент ухвалює остаточні рішення. «Наше завдання зробити так, щоб у цьому процесі голос прифронтових громад не загубився. Бо від всіх цих цифр, зрештою, залежить найголовніше. Здатність наших громад працювати, відновлюватись і забезпечувати нормальне життя для людей, там, де сьогодні найважче», — підсумував голова АПМГ.
